Школа образотворчого мистецтва
4 кл.
Предмет: «Композиція»
Тема: Тематична композиція. Теми «Цирк», «Театр»
Тип заняття: комбіноване (подання нового матеріалу та перевірка засвоєння)
Форма заняття: бесіда; практичне
Мета:
Навчальна: вчити організації площини за допомогою засвоєних композиційних засобів (рівновага, ритм, пляма, симетрія - асиметрія) для створення учнями образу веселого і цікавого видовища, передачі емоцій.
Розвивальна: розвивати творчу уяву, навички аналізу та самоаналізу.
Виховна: виховувати повагу до творчої праці.
Соціалізуюча: набуття соціально цінного досвіду творчої діяльності.
Зоровий ряд: П.Пікассо «Дівчинка на кулі».
Є.Дега Танцюристки перед виступом (1872-1876).
П.-О.Ренуар. Юні циркачки в цирку Фернандо (1878-1879).
А. Тулуз-Лотрек. У цирку Фернандо.
Жорж Сьора. Цирк (1891).
Отто Єрельман. Перед виходом на сцену (ХІХ ст.).
Оноре Дом'є. Драма (1860).
Таблиці «Засоби композиції»
Кадри з вистав найвідоміших цирків світу
Матеріали: папір (А4, А3), олівець, гумка, кольоровий папір (яскравий та пастельних відтінків), туш, перо (гелева ручка), клей, ножиці.
Хід уроку:
І. Підготовчий блок.
1.1. Організаційний етап
Завдання: підготовка учнів до роботи.
Зміст діяльності: організація початку заняття. Повідомлення теми та мети. Створення психологічного настрою.
Результат: сприйняття
1.2. Діагностуючий етап
Завдання: виявлення рівня сформованості компетенцій учнів з даної теми
Зміст діяльності: учні розглядають таблиці
4 кл.
Предмет: «Композиція»
Тема: Тематична композиція. Теми «Цирк», «Театр»
Тип заняття: комбіноване (подання нового матеріалу та перевірка засвоєння)
Форма заняття: бесіда; практичне
Мета:
Навчальна: вчити організації площини за допомогою засвоєних композиційних засобів (рівновага, ритм, пляма, симетрія - асиметрія) для створення учнями образу веселого і цікавого видовища, передачі емоцій.
Розвивальна: розвивати творчу уяву, навички аналізу та самоаналізу.
Виховна: виховувати повагу до творчої праці.
Соціалізуюча: набуття соціально цінного досвіду творчої діяльності.
Зоровий ряд: П.Пікассо «Дівчинка на кулі».
Є.Дега Танцюристки перед виступом (1872-1876).
П.-О.Ренуар. Юні циркачки в цирку Фернандо (1878-1879).
А. Тулуз-Лотрек. У цирку Фернандо.
Жорж Сьора. Цирк (1891).
Отто Єрельман. Перед виходом на сцену (ХІХ ст.).
Оноре Дом'є. Драма (1860).
Таблиці «Засоби композиції»
Кадри з вистав найвідоміших цирків світу
Матеріали: папір (А4, А3), олівець, гумка, кольоровий папір (яскравий та пастельних відтінків), туш, перо (гелева ручка), клей, ножиці.
Хід уроку:
І. Підготовчий блок.
1.1. Організаційний етап
Завдання: підготовка учнів до роботи.
Зміст діяльності: організація початку заняття. Повідомлення теми та мети. Створення психологічного настрою.
Результат: сприйняття
1.2. Діагностуючий етап
Завдання: виявлення рівня сформованості компетенцій учнів з даної теми
Зміст діяльності: учні розглядають таблиці
Учитель пропонує пов'язати поняття з виконаними за учбовий рік малюнками. Демонструє примірники робіт.
Результат: учні пригадують, які композиційні засоби використовували у власних роботах.
ІІ Змістовий блок.
2.1. Мотиваційний етап
Завдання: мотивація та колективне прийняття дітьми завдань навчально-пізнавальної діяльності.
Зміст діяльності: Учитель запитує учнів, що об'єднує явища «Цирк» та «Театр».
На підставі життєвого досвіду учні висловлюють власні судження. Педагог групує відповіді на 2 підтеми:
1. «Підготовка до події» (включає створення сценарію, підбір та тренування акторів-виконавців (людей, тварин), музикантів; створення ляльок, пошиття костюмів, підготовку сцени, генеральну репетицію .
2. «Подія» (вистава, спектакль).
Учні переглядають кадри з вистав найвідоміших цирків світу.
Національні цирки мають свої особливості. Китайські цирки, цирк Оз (Мельбурн, Австралія), цирк дю Солей (Канада) – немає номерів з тваринами. Цирк братів Рінглінг, Барнума і Бейлі (США) – мандрівний цирк.
Учитель пропонує добрати прикметник до слова подія (наприклад, «небуденна», «незвичайна», «яскрава»).
Результат: зацікавленість дітей темами «Цирк», «Театр»
2.2. Засвоєння нових знань
Завдання: забезпечити усвідомлення різноманітності композиційних рішень даних тем.
Зміст діяльності: перегляд та аналіз візуального ряду з точки зору використання композиційних засобів, певної гами кольорів для передачі вражень від яскравого видовища.
Спектакль, вистава – це постійна зміна, рух. Як передати рух? Психологічно людина сприймає похилу (діагональну) лінію як більш рухливу, ніж горизонтальну або вертикальну «статика» - «динаміка»).
Ефект руху можна створити, якщо залишити вільний простір перед рухомим об'єктом.
Без кого видовище не відбудеться? Без акторів та глядачів. Отже, в одній багатоплановій композиції є можливість зобразити всіх учасників дійства.
Результат: свідоме сприйняття інформації.
2.3. Діагностичний етап
Завдання: виявлення рівня оволодіння компетенціями методом створення ескізів до творчої роботи «Цирк» (або «Театр»).
Зміст діяльності: ескізно-пошукова робота (3 ескіза).
З кольорового паперу учні вирізають різні за розмірами та кольорами геометричні фігури та використовують для створення одного з 3-х ескізів. Завершують ескіз тушшю, пером (або гелевою ручкою).
Індивідуальні консультації.
Результат: під час композиційних пошуків прояснюється задум майбутньої творчої роботи.
ІІІ. Підсумковий блок.
Завдання: аналіз на оцінювання рівня отриманих компетенцій з теми
Зміст діяльності: перегляд створених ескізів. Учні визначаються з технікою виконання, що найбільше підходить до розкриття створюваного ними художнього образу. Педагог разом з вихованцями підводить підсумки роботи, висловлює подяку за плідну співпрацю, наголошує на підготовці матеріалів на наступний урок, де ескіз буде перенесено на формат та відбудеться робота в кольорі.
Результат: досягнення мети уроку.
Результат: учні пригадують, які композиційні засоби використовували у власних роботах.
ІІ Змістовий блок.
2.1. Мотиваційний етап
Завдання: мотивація та колективне прийняття дітьми завдань навчально-пізнавальної діяльності.
Зміст діяльності: Учитель запитує учнів, що об'єднує явища «Цирк» та «Театр».
На підставі життєвого досвіду учні висловлюють власні судження. Педагог групує відповіді на 2 підтеми:
1. «Підготовка до події» (включає створення сценарію, підбір та тренування акторів-виконавців (людей, тварин), музикантів; створення ляльок, пошиття костюмів, підготовку сцени, генеральну репетицію .
2. «Подія» (вистава, спектакль).
Учні переглядають кадри з вистав найвідоміших цирків світу.
Національні цирки мають свої особливості. Китайські цирки, цирк Оз (Мельбурн, Австралія), цирк дю Солей (Канада) – немає номерів з тваринами. Цирк братів Рінглінг, Барнума і Бейлі (США) – мандрівний цирк.
Учитель пропонує добрати прикметник до слова подія (наприклад, «небуденна», «незвичайна», «яскрава»).
Результат: зацікавленість дітей темами «Цирк», «Театр»
2.2. Засвоєння нових знань
Завдання: забезпечити усвідомлення різноманітності композиційних рішень даних тем.
Зміст діяльності: перегляд та аналіз візуального ряду з точки зору використання композиційних засобів, певної гами кольорів для передачі вражень від яскравого видовища.
Спектакль, вистава – це постійна зміна, рух. Як передати рух? Психологічно людина сприймає похилу (діагональну) лінію як більш рухливу, ніж горизонтальну або вертикальну «статика» - «динаміка»).
Ефект руху можна створити, якщо залишити вільний простір перед рухомим об'єктом.
Без кого видовище не відбудеться? Без акторів та глядачів. Отже, в одній багатоплановій композиції є можливість зобразити всіх учасників дійства.
Результат: свідоме сприйняття інформації.
2.3. Діагностичний етап
Завдання: виявлення рівня оволодіння компетенціями методом створення ескізів до творчої роботи «Цирк» (або «Театр»).
Зміст діяльності: ескізно-пошукова робота (3 ескіза).
З кольорового паперу учні вирізають різні за розмірами та кольорами геометричні фігури та використовують для створення одного з 3-х ескізів. Завершують ескіз тушшю, пером (або гелевою ручкою).
Індивідуальні консультації.
Результат: під час композиційних пошуків прояснюється задум майбутньої творчої роботи.
ІІІ. Підсумковий блок.
Завдання: аналіз на оцінювання рівня отриманих компетенцій з теми
Зміст діяльності: перегляд створених ескізів. Учні визначаються з технікою виконання, що найбільше підходить до розкриття створюваного ними художнього образу. Педагог разом з вихованцями підводить підсумки роботи, висловлює подяку за плідну співпрацю, наголошує на підготовці матеріалів на наступний урок, де ескіз буде перенесено на формат та відбудеться робота в кольорі.
Результат: досягнення мети уроку.
Школа образотворчого мистецтва.
3 кл.
Тема: Портрети друзів (2 год.)
Завершення роботи (2 год.)
Мета: формування навичок аналізу й відтворення пропорцій обличчя, посильной передачі рис характеру графічними засобами; розвиток емоційно-естетичного сприймання й передачі форми;
виховання емпатії
Візуальний ряд: Т.Г. Шевченко. Портрети (олівець, сепія, акварель)
Роботи дітей (сепія, сангіна, олівець). Власні роботи (сепія, сангіна).
Матеріали: 1. А-3, олівець, кольорові олівці
2. А-3, сангіна
Хід уроку:
І. Підготовчий блок
1.1. Організаційний етап
Завдання: підготовка дітей до роботи на занятті.
Зміст діяльності: організація початку заняття. Повідомлення теми та мети. Створення психологічного настрою.
Результат: сприйняття
1.2. Діагностуючий етап
Завдання: виявлення рівня сформованості компетенцій учнів з даної теми
Зміст діяльності: нагадування про тему «Маска»
Результат: на підставі засвоєного матеріалу учні діляться (форма спостереженнями) обличчя та місцезнаходження очей на ньому
ІІ Змістовий блок
2.1. Мотиваційний етап
Завдання: мотивація творчої діяльності
Зміст діяльності: Учитель наголошує на важливості вміння спостерігати та відтворювати пропорції, риси обличчя для створення образу людини.
Результат: усвідомлення дітьми початку роботи над темою, налаштування на творчість.
2.2. Перегляд візуального ряду
2.3. Практична діяльність учнів
Завдання:
ІІІ. Підсумковий блок. Виставка портретів в кабінеті.
3 кл.
Тема: Портрети друзів (2 год.)
Завершення роботи (2 год.)
Мета: формування навичок аналізу й відтворення пропорцій обличчя, посильной передачі рис характеру графічними засобами; розвиток емоційно-естетичного сприймання й передачі форми;
виховання емпатії
Візуальний ряд: Т.Г. Шевченко. Портрети (олівець, сепія, акварель)
Роботи дітей (сепія, сангіна, олівець). Власні роботи (сепія, сангіна).
Матеріали: 1. А-3, олівець, кольорові олівці
2. А-3, сангіна
Хід уроку:
І. Підготовчий блок
1.1. Організаційний етап
Завдання: підготовка дітей до роботи на занятті.
Зміст діяльності: організація початку заняття. Повідомлення теми та мети. Створення психологічного настрою.
Результат: сприйняття
1.2. Діагностуючий етап
Завдання: виявлення рівня сформованості компетенцій учнів з даної теми
Зміст діяльності: нагадування про тему «Маска»
Результат: на підставі засвоєного матеріалу учні діляться (форма спостереженнями) обличчя та місцезнаходження очей на ньому
ІІ Змістовий блок
2.1. Мотиваційний етап
Завдання: мотивація творчої діяльності
Зміст діяльності: Учитель наголошує на важливості вміння спостерігати та відтворювати пропорції, риси обличчя для створення образу людини.
Результат: усвідомлення дітьми початку роботи над темою, налаштування на творчість.
2.2. Перегляд візуального ряду
2.3. Практична діяльність учнів
Завдання:
- Схема обличчя.
- Наповнення схеми конкретними рисами друзів.
- Завершення роботи кольоровими олівцями.
- Робота сангіною.
ІІІ. Підсумковий блок. Виставка портретів в кабінеті.
Школа образотворчого мистецтва.
3 кл.
Предмет: «Образотворче мистецтво»
Тема: «Автопортрет в народному вбранні»
Тип заняття: подання нового матеріалу
Форма заняття: лекційно-екскурсійна
Мета:
Навчальна: ознайомити учнів зі складовою української культури – традиційним народним строєм, навчити створювати автопортрет у народному вбранні з елементами сюжетності;
Розвивальна: розвивати творчу уяву, пізнавальну активність учнів, уміння аналізувати, виділяти головне.
Виховна: виховувати почуття прекрасного, повагу до культурної спадщини свого народу.
Соціалізуюча: набуття соціально цінного досвіду творчої діяльності, формування здатності працювати в групі, здатність до рефлексійної діяльності.
Музичний фон: традиційна музика рівненського Полісся (фольклорний гурт «Веснянка»).
Зоровий ряд:
1. Експозиція народного костюму та предметів побуту рівненського Полісся в Етнокультурному центрі «Веснянка» (ПДМ)
2. В кабінеті №307: бабусина сорочка-вишиванка
Репродукції:
Федір Кричевський. Автопортрет в білому кожусі. 1926-1932 рр.
Василь Тропінін. Дівчина з Поділля. 1804-1807 рр.
Костянтин Трутовський. Одягають вінок. 1877р.
Таблиці з елементами одягу.
Ілюстрації до історико-етнографічного атласу України. Український традиційний одяг. Поділля. Буковина та Покуття. Волинь.
Матеріали: папір (А4, А3), олівець, гумка, палітра, ємність для води, пензлі, гуаш.
Хід уроку:
І. Підготовчий блок
1.1. Організаційний етап
Завдання: підготовка дітей до роботи.
Зміст діяльності: організація початку заняття. Повідомлення теми та мети заняття. Створення психологічного настрою.
Результат: сприйняття.
1.2. Діагностуючий етап
Завдання: виявлення рівня сформованості компетенцій учнів з даної теми.
Зміст діяльності: учитель нагадує дітям про створення ними на уроках факультативу портретів матусь, бабусь та пропонує пояснити значення слова «автопортрет». Розглядається репродукція картини Ф. Кричевського «Автопортрет в білому кожусі».
Результат: учні висловлюють свої судження, приходять до висновку, що одяг допомагає розкрити образ митця Ф. Кричевського.
ІІ. Змістовий блок
2.1. Мотиваційний етап
Завдання: мотивація та колективне прийняття дітьми завдань навчально-пізнавальної діяльності.
Зміст діяльності: учитель наголошує на важливості власного зовнішнього вигляду для кожної людини. Розглядається репродукція картини К. Трутовського «Одягають вінок» Молода мати (або сестра) прибирає квітами малу дівчинку, одягнуту в святкову обгортку і намисто. Йде гра в дорослу — мала запишалася й засоромилася. Учитель акцентує увагу на важливості збереження традиційного одягу для громади міста: в День Незалежності у Рівному зібралося 6570 людей у вишитому одязі (Книга рекордів України). Педагог підкреслює необхідність знань в галузі народного строю для майбутніх модельєрів.
Результат: усвідомлення дітьми початку роботи над темою, налаштування на сприйняття нового матеріалу.
2.2. Засвоєння нових знань
Завдання: забезпечити сприйняття, усвідомлення особливостей українського національного вбрання.
Зміст діяльності: використання лекційно-екскурсійної форми (екскурсія в Етнокультурний центр «Веснянка»).
Особливість українського костюму — комплектність (поєднання речей). На всіх теренах України національний костюм має спільні риси. Характерним є пошарове накладання убрання (натільне, поясне, плечове, верхнє, взуття, прикраси, доповнення, головний убір). Повсюдно використовуються матеріали з натуральної сировини, виготовлені власноруч.
За функціональним призначенням одяг поділяли на повсякденний, святковий і обрядовий. Одяг робили зручним для роботи. Повсякденний одяг менше декорований, шитий з грубих матеріалів. Святковий вирізнявся матеріалами, збагачувався колоритом. В обрядовому строї особливе місце відводиться символіці. Вишивка має значення оберегу. Надзвичайно важливим при створенні вбрання є крій. Раціонально використовувався кожен клаптик тканини. Орнаменти підпорядковуються загальній композиції всього вбрання.
Результат: свідоме сприйняття інформації вчителя.
2.3. Закріплення нових знань.
Завдання: забезпечення засвоєних нових знань, робота в творчих групах.
Зміст діяльності: вчитель розподіляє учнів на 5 груп та пропонує знайти на таблицях наступні елементи строю:
1. поясний одяг
2. плечовий одяг
3. верхній одяг
4. взуття
5. прикраси, доповнення, головні убори.
Учні працюють у групах над виконанням завдання. Після завершення завдання учень від кожної групи показує на таблицях елементи одягу. Відбувається поглиблення компетентісного рівня з теми.
2.4. Діагностичний етап
Завдання: виявлення рівня оволодіння компетенціями методом створення ескізів до творчої роботи «Авторитет у народному вбранні».
Зміст діяльності: вчитель ставить перед учнями творчу задачу — уявити себе в українському народному костюмі та створити 2 — 3 ескізи.
Результат: Під час композиційних пошуків прояснюється задум майбутньої творчої роботи.
ІІІ. Підсумковий блок
Завдання: аналіз та оцінювання рівня отриманих компетенцій з теми.
Зміст діяльності: Перегляд створених ескізів. Педагог разом з вихованцями підводить підсумки роботи, оголошує результати, висловлює подяку за плідну співпрацю, наголошує на підготовці матеріалів на наступний урок, де ескіз буде перенесено на формат та відбудеться робота в кольорі.
Результат: досягнення мети уроку.
3 кл.
Предмет: «Образотворче мистецтво»
Тема: «Автопортрет в народному вбранні»
Тип заняття: подання нового матеріалу
Форма заняття: лекційно-екскурсійна
Мета:
Навчальна: ознайомити учнів зі складовою української культури – традиційним народним строєм, навчити створювати автопортрет у народному вбранні з елементами сюжетності;
Розвивальна: розвивати творчу уяву, пізнавальну активність учнів, уміння аналізувати, виділяти головне.
Виховна: виховувати почуття прекрасного, повагу до культурної спадщини свого народу.
Соціалізуюча: набуття соціально цінного досвіду творчої діяльності, формування здатності працювати в групі, здатність до рефлексійної діяльності.
Музичний фон: традиційна музика рівненського Полісся (фольклорний гурт «Веснянка»).
Зоровий ряд:
1. Експозиція народного костюму та предметів побуту рівненського Полісся в Етнокультурному центрі «Веснянка» (ПДМ)
2. В кабінеті №307: бабусина сорочка-вишиванка
Репродукції:
Федір Кричевський. Автопортрет в білому кожусі. 1926-1932 рр.
Василь Тропінін. Дівчина з Поділля. 1804-1807 рр.
Костянтин Трутовський. Одягають вінок. 1877р.
Таблиці з елементами одягу.
Ілюстрації до історико-етнографічного атласу України. Український традиційний одяг. Поділля. Буковина та Покуття. Волинь.
Матеріали: папір (А4, А3), олівець, гумка, палітра, ємність для води, пензлі, гуаш.
Хід уроку:
І. Підготовчий блок
1.1. Організаційний етап
Завдання: підготовка дітей до роботи.
Зміст діяльності: організація початку заняття. Повідомлення теми та мети заняття. Створення психологічного настрою.
Результат: сприйняття.
1.2. Діагностуючий етап
Завдання: виявлення рівня сформованості компетенцій учнів з даної теми.
Зміст діяльності: учитель нагадує дітям про створення ними на уроках факультативу портретів матусь, бабусь та пропонує пояснити значення слова «автопортрет». Розглядається репродукція картини Ф. Кричевського «Автопортрет в білому кожусі».
Результат: учні висловлюють свої судження, приходять до висновку, що одяг допомагає розкрити образ митця Ф. Кричевського.
ІІ. Змістовий блок
2.1. Мотиваційний етап
Завдання: мотивація та колективне прийняття дітьми завдань навчально-пізнавальної діяльності.
Зміст діяльності: учитель наголошує на важливості власного зовнішнього вигляду для кожної людини. Розглядається репродукція картини К. Трутовського «Одягають вінок» Молода мати (або сестра) прибирає квітами малу дівчинку, одягнуту в святкову обгортку і намисто. Йде гра в дорослу — мала запишалася й засоромилася. Учитель акцентує увагу на важливості збереження традиційного одягу для громади міста: в День Незалежності у Рівному зібралося 6570 людей у вишитому одязі (Книга рекордів України). Педагог підкреслює необхідність знань в галузі народного строю для майбутніх модельєрів.
Результат: усвідомлення дітьми початку роботи над темою, налаштування на сприйняття нового матеріалу.
2.2. Засвоєння нових знань
Завдання: забезпечити сприйняття, усвідомлення особливостей українського національного вбрання.
Зміст діяльності: використання лекційно-екскурсійної форми (екскурсія в Етнокультурний центр «Веснянка»).
Особливість українського костюму — комплектність (поєднання речей). На всіх теренах України національний костюм має спільні риси. Характерним є пошарове накладання убрання (натільне, поясне, плечове, верхнє, взуття, прикраси, доповнення, головний убір). Повсюдно використовуються матеріали з натуральної сировини, виготовлені власноруч.
За функціональним призначенням одяг поділяли на повсякденний, святковий і обрядовий. Одяг робили зручним для роботи. Повсякденний одяг менше декорований, шитий з грубих матеріалів. Святковий вирізнявся матеріалами, збагачувався колоритом. В обрядовому строї особливе місце відводиться символіці. Вишивка має значення оберегу. Надзвичайно важливим при створенні вбрання є крій. Раціонально використовувався кожен клаптик тканини. Орнаменти підпорядковуються загальній композиції всього вбрання.
Результат: свідоме сприйняття інформації вчителя.
2.3. Закріплення нових знань.
Завдання: забезпечення засвоєних нових знань, робота в творчих групах.
Зміст діяльності: вчитель розподіляє учнів на 5 груп та пропонує знайти на таблицях наступні елементи строю:
1. поясний одяг
2. плечовий одяг
3. верхній одяг
4. взуття
5. прикраси, доповнення, головні убори.
Учні працюють у групах над виконанням завдання. Після завершення завдання учень від кожної групи показує на таблицях елементи одягу. Відбувається поглиблення компетентісного рівня з теми.
2.4. Діагностичний етап
Завдання: виявлення рівня оволодіння компетенціями методом створення ескізів до творчої роботи «Авторитет у народному вбранні».
Зміст діяльності: вчитель ставить перед учнями творчу задачу — уявити себе в українському народному костюмі та створити 2 — 3 ескізи.
Результат: Під час композиційних пошуків прояснюється задум майбутньої творчої роботи.
ІІІ. Підсумковий блок
Завдання: аналіз та оцінювання рівня отриманих компетенцій з теми.
Зміст діяльності: Перегляд створених ескізів. Педагог разом з вихованцями підводить підсумки роботи, оголошує результати, висловлює подяку за плідну співпрацю, наголошує на підготовці матеріалів на наступний урок, де ескіз буде перенесено на формат та відбудеться робота в кольорі.
Результат: досягнення мети уроку.
