Школа образотворчого мистецтва

4 кл.

Предмет: «Композиція»

Тема: Тематична композиція. Теми «Цирк», «Театр»

Тип заняття: комбіноване (подання нового матеріалу та перевірка засвоєння)

Форма заняття: бесіда; практичне

Мета:

Навчальна: вчити організації площини за допомогою засвоєних композиційних засобів (рівновага, ритм, пляма, симетрія - асиметрія) для створення учнями образу веселого і цікавого видовища, передачі емоцій.

Розвивальна: розвивати творчу уяву, навички аналізу та самоаналізу.

Виховна: виховувати повагу до творчої праці.

Соціалізуюча: набуття соціально цінного досвіду творчої діяльності.

Зоровий ряд: П.Пікассо «Дівчинка на кулі».

Є.Дега Танцюристки перед виступом (1872-1876).

П.-О.Ренуар. Юні циркачки в цирку Фернандо (1878-1879).

А. Тулуз-Лотрек. У цирку Фернандо.

Жорж Сьора. Цирк (1891).

Отто Єрельман. Перед виходом на сцену (ХІХ ст.).

Оноре Дом'є. Драма (1860).

Таблиці «Засоби композиції»

Кадри з вистав найвідоміших цирків світу

Матеріали: папір (А4, А3), олівець, гумка, кольоровий папір (яскравий та пастельних відтінків), туш, перо (гелева ручка), клей, ножиці.



Хід уроку:

І. Підготовчий блок.

1.1. Організаційний етап

Завдання: підготовка учнів до роботи.

Зміст діяльності: організація початку заняття. Повідомлення теми та мети. Створення психологічного настрою.

Результат: сприйняття



1.2. Діагностуючий етап

Завдання: виявлення рівня сформованості компетенцій учнів з даної теми

Зміст діяльності: учні розглядають таблиці


Учитель пропонує пов'язати поняття з виконаними за учбовий рік малюнками. Демонструє примірники робіт.

Результат: учні пригадують, які композиційні засоби використовували у власних роботах.



ІІ Змістовий блок.


2.1. Мотиваційний етап

Завдання: мотивація та колективне прийняття дітьми завдань навчально-пізнавальної діяльності.

Зміст діяльності: Учитель запитує учнів, що об'єднує явища «Цирк» та «Театр».

На підставі життєвого досвіду учні висловлюють власні судження. Педагог групує відповіді на 2 підтеми:

1. «Підготовка до події» (включає створення сценарію, підбір та тренування акторів-виконавців (людей, тварин), музикантів; створення ляльок, пошиття костюмів, підготовку сцени, генеральну репетицію .

2. «Подія» (вистава, спектакль).

Учні переглядають кадри з вистав найвідоміших цирків світу.

Національні цирки мають свої особливості. Китайські цирки, цирк Оз (Мельбурн, Австралія), цирк дю Солей (Канада) – немає номерів з тваринами. Цирк братів Рінглінг, Барнума і Бейлі (США) – мандрівний цирк.

Учитель пропонує добрати прикметник до слова подія (наприклад, «небуденна», «незвичайна», «яскрава»).

Результат: зацікавленість дітей темами «Цирк», «Театр»

2.2. Засвоєння нових знань

Завдання: забезпечити усвідомлення різноманітності композиційних рішень даних тем.

Зміст діяльності: перегляд та аналіз візуального ряду з точки зору використання композиційних засобів, певної гами кольорів для передачі вражень від яскравого видовища.

Спектакль, вистава – це постійна зміна, рух. Як передати рух? Психологічно людина сприймає похилу (діагональну) лінію як більш рухливу, ніж горизонтальну або вертикальну «статика» - «динаміка»).

Ефект руху можна створити, якщо залишити вільний простір перед рухомим об'єктом.

Без кого видовище не відбудеться? Без акторів та глядачів. Отже, в одній багатоплановій композиції є можливість зобразити всіх учасників дійства.

Результат: свідоме сприйняття інформації.

2.3. Діагностичний етап

Завдання: виявлення рівня оволодіння компетенціями методом створення ескізів до творчої роботи «Цирк» (або «Театр»).

Зміст діяльності: ескізно-пошукова робота (3 ескіза).

З кольорового паперу учні вирізають різні за розмірами та кольорами геометричні фігури та використовують для створення одного з 3-х ескізів. Завершують ескіз тушшю, пером (або гелевою ручкою).

Індивідуальні консультації.

Результат: під час композиційних пошуків прояснюється задум майбутньої творчої роботи.



ІІІ. Підсумковий блок.


Завдання: аналіз на оцінювання рівня отриманих компетенцій з теми

Зміст діяльності: перегляд створених ескізів. Учні визначаються з технікою виконання, що найбільше підходить до розкриття створюваного ними художнього образу. Педагог разом з вихованцями підводить підсумки роботи, висловлює подяку за плідну співпрацю, наголошує на підготовці матеріалів на наступний урок, де ескіз буде перенесено на формат та відбудеться робота в кольорі.

Результат: досягнення мети уроку.

Школа образотворчого мистецтва.

3 кл.

Тема: Портрети друзів (2 год.)
Завершення роботи (2 год.)

Мета: формування навичок аналізу й відтворення пропорцій обличчя, посильной передачі рис характеру графічними засобами; розвиток емоційно-естетичного сприймання й передачі форми;
виховання емпатії

Візуальний ряд: Т.Г. Шевченко. Портрети (олівець, сепія, акварель)
Роботи дітей (сепія, сангіна, олівець). Власні роботи (сепія, сангіна).

Матеріали: 1. А-3, олівець, кольорові олівці
2. А-3, сангіна

Хід уроку:

І. Підготовчий блок

1.1. Організаційний етап

Завдання: підготовка дітей до роботи на занятті.
Зміст діяльності: організація початку заняття. Повідомлення теми та мети. Створення психологічного настрою.
Результат: сприйняття

1.2. Діагностуючий етап

Завдання: виявлення рівня сформованості компетенцій учнів з даної теми
Зміст діяльності: нагадування про тему «Маска»
Результат: на підставі засвоєного матеріалу учні діляться (форма спостереженнями) обличчя та місцезнаходження очей на ньому

ІІ Змістовий блок

2.1. Мотиваційний етап

Завдання: мотивація творчої діяльності
Зміст діяльності: Учитель наголошує на важливості вміння спостерігати та відтворювати пропорції, риси обличчя для створення образу людини.
Результат: усвідомлення дітьми початку роботи над темою, налаштування на творчість.

2.2. Перегляд візуального ряду

2.3. Практична діяльність учнів

Завдання:

  • Схема обличчя.
  • Наповнення схеми конкретними рисами друзів.
  • Завершення роботи кольоровими олівцями.
  • Робота сангіною.

ІІІ. Підсумковий блок. Виставка портретів в кабінеті.
Школа образотворчого мистецтва.

3 кл.

Предмет:
«Образотворче мистецтво»

Тема: «Автопортрет в народному вбранні»

Тип заняття: подання нового матеріалу

Форма заняття: лекційно-екскурсійна

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів зі складовою української культури – традиційним народним строєм, навчити створювати автопортрет у народному вбранні з елементами сюжетності;

Розвивальна: розвивати творчу уяву, пізнавальну активність учнів, уміння аналізувати, виділяти головне.

Виховна: виховувати почуття прекрасного, повагу до культурної спадщини свого народу.

Соціалізуюча: набуття соціально цінного досвіду творчої діяльності, формування здатності працювати в групі, здатність до рефлексійної діяльності.

Музичний фон: традиційна музика рівненського Полісся (фольклорний гурт «Веснянка»).

Зоровий ряд:

1. Експозиція народного костюму та предметів побуту рівненського Полісся в Етнокультурному центрі «Веснянка» (ПДМ)

2. В кабінеті №307: бабусина сорочка-вишиванка

Репродукції:

Федір Кричевський. Автопортрет в білому кожусі. 1926-1932 рр.

Василь Тропінін. Дівчина з Поділля. 1804-1807 рр.

Костянтин Трутовський. Одягають вінок. 1877р.

Таблиці з елементами одягу.

Ілюстрації до історико-етнографічного атласу України. Український традиційний одяг. Поділля. Буковина та Покуття. Волинь.

Матеріали: папір (А4, А3), олівець, гумка, палітра, ємність для води, пензлі, гуаш.



Хід уроку:


І. Підготовчий блок

1.1. Організаційний етап

Завдання: підготовка дітей до роботи.

Зміст діяльності: організація початку заняття. Повідомлення теми та мети заняття. Створення психологічного настрою.

Результат: сприйняття.

1.2. Діагностуючий етап

Завдання: виявлення рівня сформованості компетенцій учнів з даної теми.

Зміст діяльності: учитель нагадує дітям про створення ними на уроках факультативу портретів матусь, бабусь та пропонує пояснити значення слова «автопортрет». Розглядається репродукція картини Ф. Кричевського «Автопортрет в білому кожусі».

Результат: учні висловлюють свої судження, приходять до висновку, що одяг допомагає розкрити образ митця Ф. Кричевського.

ІІ. Змістовий блок

2.1. Мотиваційний етап

Завдання: мотивація та колективне прийняття дітьми завдань навчально-пізнавальної діяльності.

Зміст діяльності: учитель наголошує на важливості власного зовнішнього вигляду для кожної людини. Розглядається репродукція картини К. Трутовського «Одягають вінок» Молода мати (або сестра) прибирає квітами малу дівчинку, одягнуту в святкову обгортку і намисто. Йде гра в дорослу — мала запишалася й засоромилася. Учитель акцентує увагу на важливості збереження традиційного одягу для громади міста: в День Незалежності у Рівному зібралося 6570 людей у вишитому одязі (Книга рекордів України). Педагог підкреслює необхідність знань в галузі народного строю для майбутніх модельєрів.

Результат: усвідомлення дітьми початку роботи над темою, налаштування на сприйняття нового матеріалу.

2.2. Засвоєння нових знань

Завдання: забезпечити сприйняття, усвідомлення особливостей українського національного вбрання.

Зміст діяльності: використання лекційно-екскурсійної форми (екскурсія в Етнокультурний центр «Веснянка»).

Особливість українського костюму — комплектність (поєднання речей). На всіх теренах України національний костюм має спільні риси. Характерним є пошарове накладання убрання (натільне, поясне, плечове, верхнє, взуття, прикраси, доповнення, головний убір). Повсюдно використовуються матеріали з натуральної сировини, виготовлені власноруч.

За функціональним призначенням одяг поділяли на повсякденний, святковий і обрядовий. Одяг робили зручним для роботи. Повсякденний одяг менше декорований, шитий з грубих матеріалів. Святковий вирізнявся матеріалами, збагачувався колоритом. В обрядовому строї особливе місце відводиться символіці. Вишивка має значення оберегу. Надзвичайно важливим при створенні вбрання є крій. Раціонально використовувався кожен клаптик тканини. Орнаменти підпорядковуються загальній композиції всього вбрання.

Результат: свідоме сприйняття інформації вчителя.

2.3. Закріплення нових знань.

Завдання: забезпечення засвоєних нових знань, робота в творчих групах.

Зміст діяльності: вчитель розподіляє учнів на 5 груп та пропонує знайти на таблицях наступні елементи строю:

1. поясний одяг

2. плечовий одяг

3. верхній одяг

4. взуття

5. прикраси, доповнення, головні убори.

Учні працюють у групах над виконанням завдання. Після завершення завдання учень від кожної групи показує на таблицях елементи одягу. Відбувається поглиблення компетентісного рівня з теми.

2.4. Діагностичний етап

Завдання: виявлення рівня оволодіння компетенціями методом створення ескізів до творчої роботи «Авторитет у народному вбранні».

Зміст діяльності: вчитель ставить перед учнями творчу задачу — уявити себе в українському народному костюмі та створити 2 — 3 ескізи.

Результат: Під час композиційних пошуків прояснюється задум майбутньої творчої роботи.

ІІІ. Підсумковий блок

Завдання: аналіз та оцінювання рівня отриманих компетенцій з теми.

Зміст діяльності: Перегляд створених ескізів. Педагог разом з вихованцями підводить підсумки роботи, оголошує результати, висловлює подяку за плідну співпрацю, наголошує на підготовці матеріалів на наступний урок, де ескіз буде перенесено на формат та відбудеться робота в кольорі.

Результат: досягнення мети уроку.

This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website